додибувати
ДОДИБУВАТИ, ую, уєш, недок., ДОДИБАТИ, аю, аєш, док., розм. Насилу, з труднощами доходити, добиратися куди-небудь, до чого-небудь. - А я ледве додибала до вашої хати (Шевч., 1, 1951, 320); Данько зовсім знесилився, доки, спираючись на материне плече, додибав до саней (Гончар, Тавргя.., 1957, 425).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додибую | додибуємо |
2 особа | додибуєш | додибуєте |
3 особа | додибує | додибують |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додибуватиму | додибуватимемо |
2 особа | додибуватимеш | додибуватимете |
3 особа | додибуватиме | додибуватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | додибував | додибували |
Жіночий рід | додибувала | |
Середній рід | додибувало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | додибуймо | |
2 особа | додибуй | додибуйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | додибуючи | |
Минулий час | додибувавши |