дискреція
ДИСКРЕЦІЯ, -ї, ж. 1. Право, можливість діяти на свій розсуд; свобода дій. // Вирішення посадовою особою або державним органом якого-небудь питання на власний розсуд. // Спосіб вирішення економічних проблем, який полягає у тому, що особа, орган, що приймають рішення, діють в основному на власний розсуд. 2. Сума, в межах якої брокер може змінювати ціну замовлення клієнта згідно з домовленістю між ними. 3. Дотримання фінансовими установами та агентами фінансової, зокрема банківської, таємниці стосовно стану справ чи рахунків своїх клієнтів.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дискреція | дискреції |
Родовий | дискреції | дискрецій |
Давальний | дискреції | дискреціям |
Знахідний | дискрецію | дискреції |
Орудний | дискрецією | дискреціями |
Місцевий | на/у дискреції | на/у дискреціях |
Кличний | дискреціє | дискреції |