девіантний
ДЕВІАНТНИЙ, -а, -е. Стос. до девіації. ** Девіантна поведінка – поведінка, що відхиляється від соціальних норм, соціально небезпечна поведінка. Девіантний тип особи – тип особи, система цінностей якої серед установок на певні види діяльності містить в тому числі і установки на поведінкові акти, що передбачають відхилення від нормативних систем, не санкціонованих державою, але загальновизнаних суспільством.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | девіантний | девіантна | девіантне | девіантні |
Родовий | девіантного | девіантної | девіантного | девіантних |
Давальний | девіантному | девіантній | девіантному | девіантним |
Знахідний | девіантний, девіантного | девіантну | девіантне | девіантні, девіантних |
Орудний | девіантним | девіантною | девіантним | девіантними |
Місцевий | на/у девіантному, девіантнім | на/у девіантній | на/у девіантному, девіантнім | на/у девіантних |