ілюзорний
ІЛЮЗОРНИЙ, а, е. Викликаний, спричинений ілюзією (у 1 знач.); хибний, примарний. На жаль, ілюзорні видіння зникали, і дійсність виринала такою, якою вона була (Вільде, Сестри.., 1958, 39); Релігія.. живить серед знедолених ілюзорну втіху і сподівання на краще життя в загробному світі (Наука.., 2, 1959, 55).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | ілюзорний | ілюзорна | ілюзорне | ілюзорні |
Родовий | ілюзорного | ілюзорної | ілюзорного | ілюзорних |
Давальний | ілюзорному | ілюзорній | ілюзорному | ілюзорним |
Знахідний | ілюзорний, ілюзорного | ілюзорну | ілюзорне | ілюзорні, ілюзорних |
Орудний | ілюзорним | ілюзорною | ілюзорним | ілюзорними |
Місцевий | на/у ілюзорному, ілюзорнім | на/у ілюзорній | на/у ілюзорному, ілюзорнім | на/у ілюзорних |