ягничка
ЯГНИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до ягниця. Він.. почав розсівать по царинці попіл од учорашньої ватри, аби корови та вівці, що будуть тут пастись, пишно плодились, щоб кожна ягничка чинила по двоє... (Коцюб., II, 1955, 338); «Горда та пишна оця дочка славного Замойського! Але ця гордовитість мені подобається. Не люблю я тих смирних паннів ягничок», - подумав Єремія (Н.-Лев., VII, 1966, 57); *У порівн. Як у селі з'явився матрос Ярошенко, дівчину наче підмінило. Присмирніла, мов ягничка, змарніла, втратила сон і свою хвалену гордість (Речм., Весн. грози, 1961, 85).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | ягничка | ягнички |
Родовий | ягнички | ягничок |
Давальний | ягничці | ягничкам |
Знахідний | ягничку | ягничок |
Орудний | ягничкою | ягничками |
Місцевий | на/у ягничці | на/у ягничках |
Кличний | ягничко | ягнички |