східень
СХІДЕНЬ, дня, ч., рідко. Те саме, що схід1. Перезорюють зорі. Переночують ніч. На східень у всі сторони - меч! меч! Меч! (Тич., 1, 1957, 58); Закрасивши увесь східень палко-рожевим цвітом, воно [сонце] ще не рушало з-за гори, ще не блиснуло ні одним променем над землею... (Мирний, І, 1949, 149); Західний світ, золота й торгу світ, в степи безмежні очі затопляє: у східень, у краї радянські (Др.-Хмара, Вибр., 1969, 245).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | східень | східні |
Родовий | східня | східнів |
Давальний | східневі, східню | східням |
Знахідний | східень | східні |
Орудний | східнем | східнями |
Місцевий | на/у східні | на/у східнях |
Кличний | східню | східні |
східний
СХІДНИЙ, а, е. Прикм. до схід1; протилежне західний. Наші війська вже захопили східну околицю села - і просувалися далі (Тют., Вир, 1964, 500); Помалу-малу синя імла рідшає, яснішає, східний край неба обливається широким усміхом світання (Коцюб., І, 1955, 179); Пороли пишні судна морську хвилю. Везли багатства східної країни (Фр., XIII, 1954, 415); Крім традиційної баранини, подали молочну телятину, дичину й рибу із різними підливами. Потім з'явилися східні ласощі (Тулуб, В степу.., 1964, 343).
Східний вітер - вітер, який віє зі сходу. Дим понесуть над землею східні вітри, та невтішна мати до кінця своїх днів питатиметься в подорожніх: «А чи не бачили, чи не чули?» (Довж., І, 1958, 356).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | східний | східна | східне | східні |
Родовий | східного | східної | східного | східних |
Давальний | східному | східній | східному | східним |
Знахідний | східний, східного | східну | східне | східні, східних |
Орудний | східним | східною | східним | східними |
Місцевий | на/у східному, східнім | на/у східній | на/у східному, східнім | на/у східних |