скорочення
СКОРОЧЕННЯ, я, с. 1. Дія за знач. скоротити, скорочувати і скоротитися, скорочуватися. Нова техніка і скорочення робочого дня вимагають переходу до вищого ступеня організації праці (Програма КПРС, 1961, 65); Скорочення описових елементів, лаконізм, драматизація розповіді, .. все це було новою сторінкою в історії української прози, яка з появою Коцюбинського знову продемонструвала можливості українського письменства (Рад. літ-во, 4, 1964, 90); Нелюдські методи експлуатації, звірячі режими, встановлені колонізаторами в поневолених ними країнах, привели до різкого скорочення населення колоній (Ком. Укр., 2, 1961, 43); Коли ми спокійні, то не відчуваємо скорочень серця (Наука.., 3, 1968, 28); Четверта сесія Верховної Ради СРСР одностайно прийняла закон про нове значне скорочення збройних сил Радянського Союзу (Наука.., 2, 1960, 7); При скороченні дробів коефіцієнти чисельника і знаменника скорочуються на їх спільний дільник (Алг., І, 1956, 72).
2. Скорочена назва, скорочене позначення кого-, чого-небудь. Дарницький шовковий комбінат - ДШК. А його робітники це скорочення розшифровують жартома: - Даєш шовк країні! (Рад. Укр., 12.XII 1962, 3).
3. Пропуск в якому-небудь тексті; купюра. - Я просив би дати певні маленькі пояснення, - тягнув дальше незнайомий.. - Тут є деякі скорочення (Кобр., Вибр., 1954, 210).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | скорочення | скорочення |
Родовий | скорочення | скорочень |
Давальний | скороченню | скороченням |
Знахідний | скорочення | скорочення |
Орудний | скороченням | скороченнями |
Місцевий | на/у скороченні | на/у скороченнях |
Кличний | скорочення | скорочення |