сестричка
СЕСТРИЧКА, и, ж. Зменш.-пестл. до сестра. Усі вони любили дуже, пестили і жалували сестричку свою малую, Галю (Вовчок, І, 1955, 287); На горизонті появилася моя мила двоюрідна сестричка Олена (Грим., Подробиці.., 1956, 35); [Олеся:] Хіба ж не скучно з вами? От кавалери! Один похнюпа, другий тюхтій... Гайда, сестрички, від них, без нас вони швидш [швидше] розбалакаються (Кроп., II, 1958, 254); - Що там по радіо передають, сестричко? - запитував він медичну сестру кожного ранку (Ткач, Крута хвиля, 1956, 235); * У порівн. Далека росіянко незнайома Голубоока дівчино струнка!.. Пізнай мене... І, як сестричка, усміхнись мені (Рильський, III, 1961, 176).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | сестричка | сестрички |
Родовий | сестрички | сестричок |
Давальний | сестричці | сестричкам |
Знахідний | сестричку | сестричок |
Орудний | сестричкою | сестричками |
Місцевий | на/у сестричці | на/у сестричках |
Кличний | сестричко | сестрички |