світ
СВІТ1, у і заст. а, ч. 1. розм. Те саме, що світло1 1. Місяцю мій ясний! з високого неба Сховайся за гору, бо світу не треба (Шевч., І, 1963, 107); Почало сутеніти. На бульварі засвітили газове світло. Світ залив бульвар, кофейню, сходи (Н.-Лев., V, 1966, 141); Сидять вони собі при ясному світі свічки, тихі, сумні, мовчазні (Мирний, І, 1949, 407); Де ж тіні всі нічні поділись? Навколо світ, навколо день! (Рильський, І, 1960, 157).
@ Проливати (пролити) світ див. проливати.
2. розм. Те саме, що світло1 8. Дало [життя] мені пізнать добро, Дало побачить світ науки (Фр., X, 1954, 40); Вже світ правди прогляда у наше віконце (Мирний, V, 1955, 325); - Це ж тепер учиться мій Кузьма в гімназії, то стара зовсім відцуралася дому.- Зате сина вченого будеш мати. Учення - світ, а невчення - тьма (Стельмах, І, 1962, 114).
3. Час перед сходом сонця; світанок. Хотіла спать, але не спала, І ждала світу, і дожить до Світу божого боялась (Шевч., II, 1963, 248); Ось-ось незабаром світ настане, день надійде (Ле, Ю. Кудря, 1956, 79).
& Благословлятися (благословитися) на світ див. благословлятися; Від білого світу до темної ночі - від раннього ранку до пізньої ночі. По селах від білого світу і до темної ночі знай гупали неугавно ціпи (Мирний, III, 1954, 255); Від (од) світу до світу - від ранку до ранку. Чи вбираються ще й досі Веселії гості Погуляти у старої, Погуляти просто, По-давньому, по-старому, Од світу до світу? (Шевч., II, 1963, 110); Доки (поки) [й] світу (світа) [й] сонця (світу-сонця, сонця-світу і т. ін. ) див. сонце; До [самого білого] світу - до ранку. Він без сну сидів усю ніч темну до білого світу (Вовчок, І, 1955, 157); До самого білого світу пили, гуляли, у карти грали (Мирний, І, 1949, 386); Я не спатиму, люба, до світу, Буду думать і буду писать (Вирган, В розп. літа, 1959, 15); Займатися (зайнятися) на світ див. займатися2; На світ благословило див. благословляти; На світ заблагословилося див. заблагословитися; На світ не зводилося див. зводитися; Не тільки світу, що у вікні див. вікно; Ні світ ні зоря; Чи світ чи зоря див. зоря; Перед світом; Над світом - перед світанком. Розходитись стали мужики уже перед світом - проспівали другі півні (Головко, II, 1957, 230); Вже над світом, коли східний край неба спалахнув полум'ям і свіже повітря виповнилось чудовою гармонією пташиного співу, Гнат.. поплентавсь додому (Коцюб., І, 1955, 25); Поблагословитися на світ див. поблагословитися; Світе мій!; заст. Боже-світе!; Господи-світе! - уживається для вираження подиву, радості, обурення і т. ін. - Боже мій, світе мій! Чом же ти мене не збудила? (Н.-Лев., II, 1956, 195); Очі в неї світили, як дві свічки, а язичок... Світе мій!.. Допалася вона до мови, як ужака до молока... (Вовчок, І, 1955, 374); Світ [моїх] очей!; Мій світе [білий]! - пестливе звертання до дорогої людини. - О сину! світ моїх очей! Чи я ж тебе на те родила, Щоб згинув ти од злих людей? (Котл., І, 1952, 232); Мати над вмираючим ридала: - Мій світе білий! Горенько моє! (Фр., XIII, 1954, 34); Світ світає - розвидняється; настає світанок. Ой без милого соловейка і світ не світає (Сл. Гр.); Ще й на світ не зоріло див. зоріти; Як (мов, наче і т. ін. ) світ свінув див. свінути; Як [тільки] світ; Скоро (чим, ледь, рідко чуть) світ - дуже рано, на світанку. Вже ж пізно. А завтра ж як світ на степ іти (Головко, І, 1957, 267); На другий день, скоро світ, зібралися звірі до походу (Фр., IV, 1950, 69); Ну, хлопці! Сонечко заходить, розходьтесь вечеряти, а завтра чим світ з косами косити мені (Кв.-Осн., II, 1956, 200).
СВІТ2, у і заст. а, ч. 1. Сукупність усіх форм матерії як єдине ціле; всесвіт. Я би наважився твердить... що світу будова В жадному разі не є і не може вважатися твором Божеських рук (Зеров, Вибр., 1966, 163); Походження світу.
Об'єктивний світ див. об'єктивний1.
^ Геліоцентрична система світу див. геліоцентричний; Геоцентрична система світу див. геоцентричний.
2. Окрема частина всесвіту. Крізь сон пронизувались мрії, мов промені з далеких тих світів, що з нами тільки світлом розмовляють... (Л. Укр., І, 1951, 269); Величезні успіхи у здійсненні космічних польотів доводять, що давня мрія людей про політ на інші світи стане дійсністю (Ком. Укр., 7, 1963, 73); [Яків:] Піду я. (Замріяно дивиться на небо.) Скільки там ще світів є! Світи, світи... [Назар:] Наш найкращий, Якове (Зар., Антеї, 1961, 20).
3. Земна куля, Земля з усім, що на ній є. Я дуже симпатизую його замірові статись моряком, бо я сама колись маю відбути подоріж довкола світа (Л. Укр., V, 1956, 47); Він пролітає над тайгою, над широкими ріками. Шлях далекий. Немає в світі держави, де такі величезні були б путі-дороги (Довж., І, 1958, 111); Досить тільки глянути на сучасну карту світу, і ми побачимо, як дійсність блискуче підтвердила марксистсько-ленінське вчення (Ком. Укр., 5, 1960, 31); // Усе живе; все навколишнє; все, що оточує людину. Ніколи перше не думав, що світ такий гарний, що клапоть неба, дерево, сміх, голос людини - приносять глибоку радість і як повітря потрібні людям (Коцюб., II, 1955, 186); - Без тебе мені світ - не світ і люди - не люди! - крізь плач скрикнув він (Мирний, III, 1954, 45); Надвечір хмари вкрили небо. Весь світ посірів, і почався обложний дощ (Гончар, III, 1959, 132); Перед тобою світ - великий том розкритий, І перші букви в нім тобі лише дались... (Рильський, III, 1961, 88); // Оточення - суспільство, люди. - Одсахнусь тебе... зречусь тебе, мій сину... моє лихо... перед усім світом скажу... (Мирний, І, 1949, 411); Все частіше поверталося до поета почуття розпачу від думки, що він довічно відкинутий усім світом і рокований на безнадійне животіння гарнізонного солдата (Тулуб, В степу.., 1964, 181); Отак живе собі село мало не споконвіку, притулившись десь попід горою край тихої затоки, працює, плодиться, кохає, оре, сіє, годує хлібом світ, співає, сміється, плаче, помирає (Довж., І, 1958, 70).
@ Баламутити світом див. баламутити; Білий світ див. білий; Близький (близенький, такий) світ - далеко. [Іван:] Що ж, далеко був? [Семен:] Та занесло мене аж у Бассарабію [Бессарабію]! [Іван:] Еге, близенький світ! (Кроп., І, 1958, 65); [Xристина:] Бідне - такий світ перло проти ночі! (Вас., III, 1960, 454); - Та це ти пішки? Невже такий світ пішки? - А що ж? Хай коні відпочивають. Наробилися (Мик., II, 1957, 89); Божий світ див. божий; Вернеться світ див. вертатися; Витягати (витягти) на світ [божий]: а) діставати, виймати щось, далеко сховане або давно забуте. Сумнівно, щоб ця книга [євангеліє] використовувалася старим як «руководство» в житті, бо валялася десь на полицях із 1902 року, і тільки тепер він згадав про неї і витяг на світ божий (Тют., Вир, 1964, 392); б) знаходити й виводити на люди того, хто сховався. Отець Олександер з цікавістю посунув руку за грубу, намацав мою голову і витяг мене за чуба на світ (Мик., Кадильниця, 1959, 17); в) згадувати того, звертати увагу на того, хто до певного часу не привертав до себе нічиєї уваги; Виходець з того світу див. виходець; Виходити (вийти) в світ див. виходити; Відірваний (відрізаний, одірваний, одрізаний) від світу - який не має зв'язку з зовнішнім світом; ізольований. Берегова стежка була затоплена, і з боку моря село було одрізане од світу (Коцюб., І, 1955, 393); Відправляти (відправити) на той світ див. відправляти; Волочитися по світу див. волочитися; Грішний світ, заст.- земне життя в усіх його проявах. Кривульками в'ється біла дорога з монастиря святого у грішний світ (Коцюб., II, 1955, 118); Він уже встиг.. збагнути, як мало тягнуться до бога душі пастирів і як глибоко залазять вони в грішний світ (Стельмах, І, 1962, 249); Дурити світом див. дурити; Забувати (забути) про все на світі див. забувати; Завертівся світ див. завертітися; Зав'язувати (зав'язати) світ див. зав'язувати; Заганяти (загнати) на той світ див. заганяти1; Закрутити світ кому - викликати в когось почуття кохання, закохати в себе кого-небудь. - Закохався хлопець у дівчину, аж раптом якийсь зайда - гульк і закрутив тій дівчині світ (Речм., Весн. грози, 1961, 230); Замакітрити світ див. замакітрити; Замкнувся світ див. замикатися; Занудити світом див. занудити; Заступати (заступити) світ кому: а) позбавляти когось зв'язків із навколишньою дійсністю, зменшуючи потребу в спілкуванні з близькими, друзями і т. ін. - Отак я жив. Отаким був. Діляцтво живий світ, було, заступило..., людей не помічав, себе не бачив (Гончар, Тронка, 1963, 336); Маруся ще не придбала собі знайомих у Слободзеї, але вона зараз і не потребувала їх. Степан заступив їй увесь світ (Добр., Очак. розмир, 1965, 289); б) позбавляти чіткості сприйняття, викликаючи потемніння в очах (про тяжкі переживання). Ярина вийшла з хати На світ божий глянуть,- Ледве вийшла.. А лютеє лихо... В самім серці повернулось І світ заступило (Шевч., І, 1951, 282); Збувати (збути) із світу див. збувати; Зводити (звести) з світу; Позводити на той світ - доводити до смерті кого-небудь; Зганяти (згонити, зігнати, зогнати) зі (з) світу див. зганяти; Згладити з (зо, зі) світу (світа) див. згладжувати: Згладитися з світу (світа) див. згладжуватися; Згубити з світу див. згубити; Зживати (ізживати, зжити, ізжити) з (із, зо, зі) світу: а) створюючи нестерпні умови, не давати можливості жити де-небудь, спокійно існувати. [Тиміш:] Хроську чоловік не б'є. [Сохвія:] Її свекруха скоро з світу зживе (Кроп., IV, 1959, 240); Поїде [Віктор] звідси на радість тим, хто хотів би зжити його зі світу (Автом., Коли розлуч. двоє, 1959, 93); б) позбавляти життя. - Батька твого за землю з світу зжив Когут (Цюпа, Назустріч.., 1958, 46); - Все одно,- буркнула Катря. - І сама втоплюсь, але й ту шльондру ізживу із світу (Кучер, Трудна любов, 1960, 361); Зникати (зникнути) з (із, зі, зо) світу - помирати; З'явитися на світ - народитися. З тьми «невідомого» з'явивсь я на світ - і перший віддих, і перший рух мій - в темряві матернього лона (Коцюб., II, 1955, 229); І світ не родив такого (такої) див. родити; Іти на той світ див. іти; Іти (йти, податися і т. ін. ) у [широкий] світ (в світи, в світа) - залишаючи свій дім, іти куди-небудь надовго, далеко.- Чи треба було мені йти у світ? Чи не ліпше було послухати маму й оженитися в селі? (Три золоті сл., 1968, 108); З дитячих літ, залишившись круглим сиротою, уже на свій хліб пішов..- ішли на заробітки люди, і він з ними подався в світи... (Головко, II, 1957, 213); Я зовсім розсердився: і в світа вже йти не хочу, і зоставатись дома не хочу (Вовчок, VI, 1956, 234); Іти світ за очі див. іти; Кінець світу див. кінець1; Клясти на чім світ стоїть див. клясти; Лишати (лишити) світ див. лишати; Маятися по світу (по світі) див. маятися; Мов (як, наче, ніби і т. ін. ) [удруге (знов)] на світ народитися див. народжуватися; На білому (білім) світі див. білий; На всі чотири світи, рідко - на всі чотири сторони світу: на південь, північ, захід і схід. На дороги, що навхрест лягли на всі чотири світи, погляне [мати] бувало та й думає сумно: «Якою ж ти, сину, підеш, з якої ж у гості тебе виглядати? Чи, може... оце тільки й бачу!» (Головко, II, 1957, 228); На край світу див. край1; На краю світу див. край1; На світ [білий (божий)] не дивився б - жити не хочеться від туги, горя і т. ін. - Часом так погано, що й на світ не дивився б, а часом чую, як кров у мені грає (Коцюб., І, 1955, 300); [Наче (неначе)] світ піднявся [вгору] див. підніматися; На чім (чому) світ [стоїть]: а) не добираючи висловів, не соромлячись (лаяти, лаятися); б) дуже сильно (кричати). Піджарювали [грішників], як у бані, Що аж кричали на чім світ (Котл., І, 1952, 139); Не бачити ні світу, ні просвітку див. просвіток; Не бачити ще світу (світа): а) див. бачити; б) не знати життя, ніде не бувати ще. [Кнур:] Чого ж ти хотіла? Щоб те щастя змалечку за нею ходило, з пелюшок її стерегло. Вона тілько що на ноги знялася... світа ще не бачила (Мирний, V, 1955,84); Не близький світ див. близький; Не близький світ топтав див. близький; Не буде на світі кого - помре хтось. - Держись Іванцевої ради, як не буде мене на світі: він тебе не ошукає (П. Куліш, Вибр., 1969, 58); Не жилець (житець) на цьому світі див. жилець, житець; Нема (немає) на світі див. нема; Нема (немає) того в (на) світі, чого [б] не... див. нема; Ні в світі - нізащо, ні в якому разі. - Як бог милує? - пита було в неї мати.- Сама живу,- одмовить; того не скаже, що сумно самій жити, ні в світі (Вовчок, І, 1955, 237); Нізащо в (на) світі див. нізащо; Ні за які скарби в світі див. скарб; Ніколи в світі див. ніколи; Ніяким світом, діал.- ні за яких обставин. Він на життя ві Львові не згодився б ніяким світом! (Март., Тв., 1954, 238); Новий світ - Америка, що була відкрита пізніше, на відміну від Старого світу - Європи, Азії, Африки; Нудити (нудьгувати) світом див. нудити, нудьгувати; Нудитися світом див. нудитися; Обглянутися по світі див. обглядатися; Перевернути [весь] світ див. перевертати; Перейти світ див. переходити; Переплутати все на світі див. переплутувати; Переступити на той світ див. переступати; Піти з торбами по світу див. піти; Піти з цього (сього) світу (світа) - померти. Поставили громадою Хрест над сиротою Й розійшлися... Як билина, Як лист за водою, Пішов козак з сього світа (Шевч., І, 1963, 254); Піти світ за очі (за очима); Піти в світ (у світи); Погнати у світи - вирушити в далеку дорогу, невідомо куди. [Сторчак:] А Горнового з вчорашнього дня нема. [Каган (засміявся) :] Вже, значить, у світи пішов (Зар., Антеї, 1961, 75); Піти широким світом - помандрувати. Нагодував [чоловік] дітей, чим було, взяв на плече сокиру і пішов широким світом (Три золоті сл., 1968, 93); Побачити світ: а) народитися. Там, в тих суворих тундрових просторах, в ночах табірного тяжкого існування побачили світ його крихітні доньки (Гончар, Тронка, 1963, 138); б) бути опублікованим, надрукованим. Який би я був щасливий, коли б почув од Вас, що третя частина «Повії» таки побачить світ (Коцюб., III, 1956, 198); Кобилянська писала про те, що коли її остання книжка побачить світ, то це буде для неї справжньою заохотою написати нову, кращу (Вітч., 3, 1962, 177); Побачити світу (світ); Набачитися світу - побувати в багатьох місцях; багато чого побачити, зазнати. Остап ще молодий, він не жив ще, не зазнав усього... Йому ще хочеться глянути на сонце, побачити світ божий, людей, обняти Соломію... (Коцюб., І, 1955, 367); - Попитався б ти у Лискотуна: той чого вже не зна? усе зна. Та й світу таки набачився (Кв.-Осн., II, 1956, 401); По [всіх] світах - скрізь. Наші кроки - повні, повнозвучні - по всіх світах усім народам чуть... (Тич., Зростай.., 1960, 19); Покидати (покинути) світ- помирати. Вже на ліжку кона [бабуся], Світ покидати готова (Граб., І, 1959, 538); Я не журюся, що світ сей хороший покину (Л. Укр., І, 1951, 173); Потекти світами див. потекти; Появлятися (появитися) на (в) світ див. появлятися; Приходити (прийти) у (на) світ див. приходити; Розв'язувати (розв'язати) світ див. розв'язувати; Розв'язується (розв'язався) світ див. розв'язуватися; Світ [божий] немилий див. немилий; Світ зав'язується (зав'язався і т. ін. ) див. зав'язуватися; Світ закрився див. закриватися; Світ закрутився див. закрутитися2; Світ замакітрився див. замакітрюватися; Світ замалий кому - хтось не боїться, прагне, любить подорожувати. Я, Михайло Подолян, знову в подорож збираюся.- І коли вже ти вгомонишся?- прискіпується стара.- Голова біла, а йому світ замалий (Жур., Опов., 1956, 204); Світ за очі (за очима) див. око1; Світ іде (пішов) перекидом (перекидьки) див. перекидом; Світ крутиться перед очима (в очах) див. крутитися; Світ макітриться див. макітритися; Світ на всі чотири вітри кому - хай іде хтось куди хоче. - Одну Зосю пущу [в хату], коли вона того схоче, а тим [сестрам] - світ на всі чотири вітри (Н.-Лев., І, 1956, 327); Світ не бачив (розм. не видав, діал. не видів) - щось надзвичайне, дивовижне, чого не бачили, не було ще. - Ми вам дамо таке, що світ не бачив - два червінці (Довж., І, 1958, 270); Була-була в тих же самих Стебнях дівка Катерина. Сирота - дєдя [батько] її взяв другу жінку. Та не жінку, а відьму.., що такої й світ не видів (Хотк., II, 1966, 82); Світ не завалиться див. завалюватися; Світ [не] клином зійшовся див. клин; Світ перекидається (перекинувся) [догори ногами] див. перекидатися2; Світ пішов обертом див. обертом; Світ потьмарився див. потьмарюватися; Світу [білого (божого)] не видно: а) нічого не видно через хуртовину, зливу і т. ін. Хурделиця - світу не видно. Порожньо на пероні (Головко, II, 1957, 528); Зранку сніжок потроху почав падати.. І к обіду таке схопилось, що світу білого не видно! (Мирний, III, 1954, 8); б) дуже багато. У нашому селі за Савлуками світу не видно: що хата, то й Савлук (Вовчок, VI, 1956, 219); Стільки цієї худоби у нас, що й світу божого не видно (Стельмах, І, 1962, 108); Сильні світу [сього] див. сильний; Старий світ - Європа, Азія, Африка на відміну від Нового світу - Америки, що була відкрита пізніше; Старий (стара, старе), як [білий (божий)] світ - дуже давній, давно відомий. - Я вношу [пропоную] тост, старий, як світ, а проте вічно свіжий..: най жиє красота (Фр., І, 1955, 320); Хтось чистим, хорошим, високим голосом почав стару, як світ, ..давню солдатську пісню (Тют., Вир, 1964, 281); Сходити (зійти) з світу див. сходити; Сього (цього) цвіту [багато] по всьому світу; Як цвіту по всьому світу - надзвичайно багато. - Я сватав Лесю за свого Петра, не знаючи про ваш уклад.. Нехай благословить вас бог, а ми собі ще найдем. Сього цвіту, кажуть, багато по всьому світу (П. Куліш, Вибр., 1969, 86); Гнат не такий дурний, щоб журитись за Настею. Цього цвіту по всьому світу! (Коцюб., І, 1955, 25); - Діти мої, діти! Є вас як цвіту по всьому світу, тільки вас коло матері нема..! (Вовчок, І, 1955, 36); Той світ - потойбічний світ (як протиставлення земному світові, життю на землі). Якби хто глянув на нього в ту пору, то, певно, подумав би, що то упир прийшов з того світу і от-от щезне, лише заспівають треті півні (Коцюб., І, 1955, 25); - Друга зустрів - Ванька Вороного.. Думав, уже давно на тому світі, так ні ж, - живе, стара гвардія!.. (Речм., Весн. грози, 1961, 68); Тримати (держати) на світі див. тримати, держати; Триматися (держатися) на світі див. триматися, держатися; У (в) білий світ, як у копійку (у копієчку), жарт.- не туди, куди слід; мимо цілі (стріляти, попадати, летіти і т. ін.). Вони [снаряди] стали вибухати по улоговині і на її схилах. Командуючий сказав, підморгнувши: - У білий світ, як у копійку: нашої піхоти тут уже давно немає (Тют., Вир, 1964, 504); Він був певний, що вжене кулю простісінько в обличчя свого напасника, а куля ні з того ні з сього цвікнула [полетіла] в білий світ, як у копієчку, бо пістолет у вирішальну мить пострілу чомусь поїхав назад (Загреб., Європа 45, 1959, 69); Хай йому легко згадається на тім світі див. згадуватися; Хоч на край світу (світа) - куди завгодно, будь-куди. Диво дивнеє на світі З тим серцем буває! Увечері цурається, вранці забажає! Та так тяжко забажає, Що хоч на край світа Шукать піде [милого]... (Шевч., II, 1963, 100); - Тимко любий мені - і все тут! з ним хоч на край світу піду, скориночку хліба їстиму, аби з ним, аби вдвох! (Тют., Вир, 1964, 97); Цей (сей) світ - земний світ, життя на землі (як протиставлення потойбічному світові). Пішла [дівчина] вночі до ворожки, Щоб поворожити: Чи довго їй на сім світі Без милого жити? (Шевч., I, 1963, 58); - Ну, то попрощайтеся один з одним, бо господь знає, чи доведеться на цім світі побачитись (Довж., І, 1958, 256); Частини світу див. частина; Як (відколи) світ світом; Від світу - споконвіку. Відколи світ світом.. ніхто не чув, щоб рубали та палили виноград... (Коцюб., І, 1955, 214); Цехи - то для міст, для ремісників, а у нас по селах, як світ світом, цехів ніяких не бувало (Фр., II, 1950, 132); Яким світом?, діал. - яким чином?
4. який, чого. Людське суспільство, об'єднане певними соціальними, культурно-історичними та етнографічними ознаками. [Єпископ:] Всі оті, що звалися богами в поганськім світі,- ідоли бездушні, або злі духи, слуги князя тьми (Л. Укр., II, 1951, 233); Коли стародавній світ йшов до загибелі, стародавні релігії були переможені християнською релігією (Комун. маніф., 1963, 49); Світ соціалізму розширяється, світ капіталізму звужується (Літ. газ., 1.VIІІ 1961, 1); Античний світ; // Лад, устрій, спосіб життя. [Гармаш:] Все ясно й зрозуміло. Борються два світи. Імперіалісти знаходять тут своїх агентів. Мобілізують сили проти революції, проти нового світу, проти великого будівництва соціалізму (Мик., І, 1957, 177); Всі чорні сили старого світу обрушились на молоду Країну Рад, щоб ще в колисці задушити революцію, її здобутки (Ком. Укр., 10, 1962, 16).
Білий світ - контрреволюційна частина суспільства, дії якої були спрямовані проти Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. Шляхом перекопським без кінця рухаються червоні війська.. В усіх, як і в Яреська, піднесений, радісний настрій. Зламано останню барикаду білого світу (Гончар, II, 1959, 440); Червоний світ - революційна частина суспільства, яка боролася за встановлення Радянської влади після Великої Жовтневої соціалістичної революції. - Під загрозою - залізниця на Миколаїв. Партійний комітет покладає на вас.. будь-що втримати залізницю, цей останній живий нерв, що зв'язує нас з червоним світом (Гончар, II, 1959, 105).
5. який, чого. Певна галузь, сфера явищ природи. Вона [фізика] відкрила світ елементарних частинок, встановила будову атомного ядра (Наука.., 4, 1963, 3); Рослинний світ вабив кожного з нас у першу чергу своєю натуральною красою (Ле, Право.., 1957, 6); // Сукупність яких-небудь явищ, предметів, що оточують людину. Світ запахів, їх вплив на наші почуття вже давно привертає до себе увагу людей (Рад. Укр., 1.II 1969, 6); . Світ звуків; Світ барв; // Певне коло явищ психічного життя (почуттів, переживань, уявлень і т. ін.). Різко зріс освітній рівень мас, збагатився їх духовний світ. У трудящих сформувалась соціалістична свідомість (Ком. Укр., 5, 1970, 85); Він оберігав від інших внутрішній світ чистих почуттів і вважав, що найкращий спосіб для цього - виставляти себе гіршим, ніж був він насправді (Багмут, Опов., 1959, 55); Для Романа світ кохання найповніше розкривався в піснях; але у них завжди любов була нещасливою (Стельмах, І, 1962, 400).
6. Певна галузь, сфера діяльності людей. Інший світ, все таке далеке, одначе Ліна почувала, що їй цікаво слухати - і про ті пікети, і про нівеліри, і про те, як тут живуть... (Гончар, Тронка, 1963, 187); // Коло людей, об'єднаних спільністю професії, належністю до якого-небудь середовища і т. ін. - Його реферат про організацію сільського господарства зацікавив науковий світ (Смолич, І, 1958, 50); Я познайомився з харківським українським літературним світом, який групувався тоді навколо редакції «Вісті» (Довж., І, 1958, 19).
7. Обмежене коло людей, що складає вищий прошарок привілейованих класів буржуазно-дворянського суспільства. - Таких паній тільки в Варшаві можна знайти, таких милих, ласкавих, хоча й належачих [належних] до вищого світу (Н.-Лев., І, 1956, 171); Два роки.. почесного вигнання на посаді голови комітету міністрів зробили графа ще більш різким у своїх судженнях про вищий світ (Стельмах, І, 1962, 617).
Вивозити (вивезти, виводити, вивести) в світ кого - супроводжувати кого-небудь на світський бал, прийом і т. ін. Хоч би вже швидше тії 16 літ кінчились! ..вони поїдуть на зиму до Варшави.., і мама вивезе Юзю «в світ», на той оспіваний, обмарений «перший бал»... (Л. Укр., III, 1952, 663); Виїжджати (їздити) у світ - бувати на світських балах, прийомах і т. ін.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | світ | світи |
Родовий | світу | світів |
Давальний | світові, світу | світам |
Знахідний | світ | світи |
Орудний | світом | світами |
Місцевий | на/у світі | на/у світах |
Кличний | світе | світи |
світовий
СВІТОВИЙ1, а, е. 1. розм. Прикм. до світ1 1. Усі скелі облиті вранішнім сонцем, веселим, ясним.. Здається, бачиш чудову декорацію якоїсь світової дивної сцени, поставлену геніальним майстром, видуману геніальною фантазією (Н.-Лев., II, 1956, 414).
2. Стос. до світу (див. світ1 2). Найчорніше на світі - се дощ світовий. День непевний, тремтячий встає, боязкий (Л. Укр., IV, 1954, 264); [Савка:] Почнеться оте вечірнє стояннячко та північне обніманнячко, а світовеє прощаннячко, то й зовсім задурить воно [Олена] собі голову (Вас., III, 1960, 62); // Який буває на світанку. Була пишна тиха ніч. Над Одесом [Одесою] вже стояв світовий білуватий туманець (Н.-Лев., V, 1966, 233).
Від світової зорі до вечірньої - з раннього ранку до пізнього вечора. За цілий довгий літній день, од світової зорі до вечірньої, спини не розгинаючи, тільки двадцять снопів і заробила [Мотря]!.. (Мирний, II, 1954, 141); До зорі світової - до сходу сонця. Зірвалися вони [діти] того дня до зорі світової і побігли усі, гонячи до Дніпра вмиватися (Вовчок, І, 1955, 301).
СВІТОВИЙ2, а, е. 1. Стос. до світу (див. світ2 1). Надійка.. пригадувала космонавтів, які, перемагаючи все: і опір світової матерії, її загадковість, і свої, природні, людські, внутрішні перепони, - штурмують простори всесвіту (Коз., Листи.., 1967, 275).
2. Який стосується земної кулі; який охоплює всю земну кулю, все людство; всесвітній. Любується [Івась] красою світовою, квітучими рослинами, живлом усяким (Мирний, І, 1949, 181); Світовий соціалізм - це основне завоювання і дітище міжнародного робітничого класу, найбільш передовий і могутній загін світового революційного руху (Ком. Укр., 10, 1973, 63); Кортить прочитати газету, щоб бути в курсі світової політики (Ю. Янов., I, 1954, 77); Ніколи не являла людина й стільки благородної сили й величі духу, скільки явила у [другій] світовій війні незмірна радянська душа (Довж., І, 1958, 356); // Належний світові. У надрах Близького Сходу є 60 процентів світових запасів нафти (Рад. Укр., 7.VII 1967, 1); // Відомий усьому світові; славнозвісний, славетний. З світовими класиками я ознайомився ще в часи, коли був за стипендіата при двокласовій [двокласній] школі (Вас., IV, 1960, 49); [Дубина:] В нашому місті є вчені-біологи з світовим іменем (Мороз, П'єси, 1959, 165); // Визнаний у всьому світі. Багато європейців тепер учиться російської мови, й не далеко той час, коли вона буде прийнята в число мов світових (Драг., II, 1970, 356); - Даруйте мені мою настирливість, але дозвольте бувати у вас. Ваше відкриття має світове значення... (Донч., II, 1956, 77); Окремі вироби промисловості України вже досягли за своїми якостями рівня світових стандартів (Знання.., 4, 1967, 2); Світовий рекорд виплавки сталі; Світовий рекорд врожаю; Світовий рекорд у плаванні.
3. рідко. Власт. звичайному, буденному життю. Сідай же, будь ласка, та посидь, погомонимо про се да про те світове (Барв., Опов.., 1902, 226); Мати з Чайчихою про долю та про безталання світове почнуть, а зведуть усе на діток своїх... (Вовчок, І, 1955, 235); // Власт. життю у всіх його проявах. - Ой, Химо, - промовляє [Катря], - як усе світове минає! І кохання, і радощі, і горе (Вовчок, І, 1955, 225); [Патрицій:] Брате мій, ти напути на нашу віру жінку, тоді вона вже плакати не буде по марних світових розкошах (Л. Укр., II, 1951, 227); // Який відповідає усталеним вимогам певного суспільства, колективу. Світові звичаї знає [Дружка]: Кого встріне - привітає (Гл., Вибр., 1951, 222); // Власт. усім; людський. Він хтів принаймні словом полегшить свою душу, як хмара чує потребу вилить свою вагу, і говорив. Бо що свої болі - пусте. Світове горе велике (Коцюб., II, 1955, 41); // Який усі добре знають; загальновідомий. Усе світове я їй [Катрі] доводжу гарно, беруся розсудливо, як могучи,- та шкода мого розуму клопітного! (Вовчок, І, 1955, 214); Прилащиться підлиза хоч до кого: солодкії слова Приманюють великого й малого, - То вже така дурниця світова (Гл., Вибр., 1951, 91).
@ Світова річ: а) звичайна річ, нічого дивного. - Роман не бив тебе, не нівечив. Він чоловік тихий. А коли ви, може, коли і полаялись, то це світова річ. Без лайки, змагання та сварки ніхто не проживе (Н.-Лев., VI, 1966, 414); б) уживається як вставне словосполучення в значенні відомо, звичайно. Вона вилюдніла б, світа б побачила та й собі що-не-що справила б. А то - річ світова - трапиться чоловік, то, дивись, і перев'язати нічим (Хотк., І, 1966, 124); [Юда:] З сусідами в той час я позивався за спаш, за оранку - річ світова! - і змучився ворогуванням людським (Л. Укр., III, 1952, 133).
4. заст. Прикм. до світ2 7. Sopnie багато дечого бракує. Звісно, з часом то все прийде, але все ж треба, щоб вона як можна скоріш привикла до світових звичаїв. Треба її частіше в люди вивозити (Л. Укр., III, 1952, 508); Вендер, як світовий чоловік, поскладав усім визначним людям міста Б. візити (Мак., Вибр., 1954, 123).
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | світовий | світова | світове | світові |
Родовий | світового | світової | світового | світових |
Давальний | світовому | світовій | світовому | світовим |
Знахідний | світовий, світового | світову | світове | світові, світових |
Орудний | світовим | світовою | світовим | світовими |
Місцевий | на/у світовому, світовім | на/у світовій | на/у світовому, світовім | на/у світових |