остуда
ОСТУДА, и, ж. 1. діал. Простуда. Зніма [Пріська] остуду, переполох вилива,.. і чого то вона не знала? (Кв.-Осн., II, 1956, 175); Якщо пана гетьмана долав з остуди нежить і Однокрил ставав на час гугнявим, починали балакати в ніс і полизачі (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 97).
2. діал. Плями на обличчі. Вони показували пальцями на Олександру. Погана усмішка розповзалась по їх жовтих, з остудою обличчях (Коцюб., І, 1955, 38); І от кажіть: інша молодиця у тяжу знидіє, зчорніє, остуда по виду виступить, а ця ще краща робиться (Дн. Чайка, Тв., 1960, 82).
3. рідко. Охолода, прохолода. Подививсь на це обличчя, На пробиті груди... Як пришерхли теплі губи, Прагнучи остуди! (Перв., II, 1958, 176); * Образно. Обкрадена - любитиму без міри, Забута - довго згадувати буду, Нестиму вік жагу, а не остуду (Забашта, Вибр., 1958, 143).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | остуда | остуди |
Родовий | остуди | остуд |
Давальний | остуді | остудам |
Знахідний | остуду | остуди |
Орудний | остудою | остудами |
Місцевий | на/у остуді | на/у остудах |
Кличний | остудо | остуди |
остудити
ОСТУДИТИ див. остуджувати.
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остуджу | остудимо |
2 особа | остудиш | остудите |
3 особа | остудить | остудять |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | остудив | остудили |
Жіночий рід | остудила | |
Середній рід | остудило | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | остудімо | |
2 особа | остуди | остудіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | остудивши |