задеренчати
ЗАДЕРЕНЧАТИ, чу, чиш, док. Почати деренчати. Овечата, зачувши голоси своїх пастушків, задеренчали; руденьке телятко бекнуло (Мирний, IV, 1955, 10); Десь поблизу наче оглушливо стрельнула гармата. Пронизливо задеренчали у вікнах шибки (Шовк., Інженери, 1956, 371); Ще не встали вони із-за столу, як задеренчав у повітрі пропелер над самою хатою (Гончар, Тронка, 1963, 09); // безос. У жовтій дерев'яній коробці на стіні задеренчало - голову сільради викликав райвиконком (Дмит., Наречена, 1959, 173).
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задеренчу | задеренчимо |
2 особа | задеренчиш | задеренчите |
3 особа | задеренчить | задеренчать |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | задеренчав | задеренчали |
Жіночий рід | задеренчала | |
Середній рід | задеренчало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | задеренчімо | |
2 особа | задеренчи | задеренчіть |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Минулий час | задеренчавши |