дратуватися
ДРАТУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок. 1. Зазнавати почуття незадоволення, досади, гніву, злості; роздратовуватися, злитися. Перекладаю все на столі, без потреби пересуваю книжки і дратуюсь, що пропав олівець (Коцюб., II, 1955, 410); Тепер збагнув Данило, що від згадки про Третяка він дратується (Коп., Вибр., 1953, 228).
2. з ким, розм. Навмисне злити, виводити з терпіння кого-небудь; дражнитися, дрочитися. Дратуватися з собаками; Діти одно з другим дратуються; * У порівн. Настирливо кричав десь зовсім недалеко деркач, наче дратувався зі мною (Сміл., Сашко, 1957, 150).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дратуюся | дратуємося |
2 особа | дратуєшся | дратуєтеся |
3 особа | дратується | дратуються |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дратуватимуся | дратуватимемося |
2 особа | дратуватимешся | дратуватиметеся |
3 особа | дратуватиметься | дратуватимуться |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | дратувався | дратувалися |
Жіночий рід | дратувалася | |
Середній рід | дратувалося | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | дратуймося | |
2 особа | дратуйся | дратуйтеся |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | дратуючись | |
Минулий час | дратувавшись |