дощовик
ДОЩОВИК, а, ч., розм, 1. Верхній легкий непромокальний одяг, що захищає від дощу. Василь одягав дощовик, бо зранку росив трошки дощик (Вільде, На порозі, 1955, 63).
2. Кулястий гриб, який швидко росте в теплу дощову пору, а при висиханні перетворюється в темний порох. Поміж маслюків, сироїжок, опеньок часто зустрічаються білі кулясті гриби - дощовики, які нерідко досягають ваги кількох кілограмів (Наука.., 10, 1961, 31).
3. Черв'як, що живе в грунті, підвищує його родючість, а на поверхню виходить тільки після великого дощу.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дощовик | дощовики |
Родовий | дощовика | дощовиків |
Давальний | дощовикові, дощовику | дощовикам |
Знахідний | дощовик, дощовика | дощовики, дощовиків |
Орудний | дощовиком | дощовиками |
Місцевий | на/у дощовику | на/у дощовиках |
Кличний | дощовику | дощовики |