допрядати
ДОПРЯДАТИ, аю, аєш, недок., ДОПРЯСТИ, яду, ядеш, док., перех. і без додатка. Закінчувати прясти що-небудь. Кажуть-бо - хто не напряв під димком, Тому вже не видно тепер допрядати (Манж., Тв., 1955, 113); А сама [мати] за прядку ще сіла - переділку допрясти (Головко, II, 1957, 23); - Ні, я спати не хочу, допряду кужіль (Цюпа, Назустріч.., 1958, 389).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допрядаю | допрядаємо |
2 особа | допрядаєш | допрядаєте |
3 особа | допрядає | допрядають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допрядатиму | допрядатимемо |
2 особа | допрядатимеш | допрядатимете |
3 особа | допрядатиме | допрядатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | допрядав | допрядали |
Жіночий рід | допрядала | |
Середній рід | допрядало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | допрядаймо | |
2 особа | допрядай | допрядайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | допрядаючи | |
Минулий час | допрядавши |