доорювати
ДООРЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДООРАТИ, рю, реш, док., перех. і без додатка. Закінчувати орати; орати до кінця, до певної межі. Крізь сивий димок з цигарки поглядом по ріллі пробіг [Прокіп] (багато ще доорювати) (Головко, І, 1957, 199); [Єлисей:] Якщо доорали того перелога, що над яром, то нехай починають клинка від шляху (Кроп., III, 1959, 299).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доорюю | доорюємо |
2 особа | доорюєш | доорюєте |
3 особа | доорює | доорюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доорюватиму | доорюватимемо |
2 особа | доорюватимеш | доорюватимете |
3 особа | доорюватиме | доорюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | доорював | доорювали |
Жіночий рід | доорювала | |
Середній рід | доорювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | доорюймо | |
2 особа | доорюй | доорюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | доорюючи | |
Минулий час | доорювавши |