догулювати
ДОГУЛЮВАТИ, юю, юєш, недок., ДОГУЛЯТИ, яю, яєш, док. Закінчувати гуляти (у 1-3 знач.); гуляти до певного часу. На весіллі догулювали гості з останньої бригади, що, попоївши, танцювали до сьомого поту (Ю. Янов., II, 1958, 288); // перех. Гуляючи, проводити той час, що залишився. Діти догулювали останні дні. Треба було готуватись до школи (Коп., Сон. ранок, 1951, 112); Пізно розходилися по домівках із школи батьки й матері, залишивши дітей своїх догулювати це надзвичайне у їхньому житті свято (Цюпа, Вічний вогонь, 1960, 38).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догулюю | догулюємо |
2 особа | догулюєш | догулюєте |
3 особа | догулює | догулюють |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догулюватиму | догулюватимемо |
2 особа | догулюватимеш | догулюватимете |
3 особа | догулюватиме | догулюватимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догулював | догулювали |
Жіночий рід | догулювала | |
Середній рід | догулювало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догулюймо | |
2 особа | догулюй | догулюйте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догулюючи | |
Минулий час | догулювавши |