догризати
ДОГРИЗАТИ, аю, аєш, недок., ДОГРИЗТИ, зу, зеш; мин. ч. догриз, ла, ло; док., перех. Гризучи, з'їдати що-небудь до кінця, до певної межі. Отари овець смачно догризали до самої землі недоїдений кіньми спориш (Л. Янов., І, 1959, 416); Ще ж догризав помаленьку захоплений з дому шматок, а думками вже в Америці побував (Мур., Бук. повість, 1959, 49); * Образно. Вже як на кого узляться люди, то до краю вже доїдять, до кінця догризуть! (Мирний, II, 1954, 212).
ТЕПЕРІШНІЙ ЧАС | ||
---|---|---|
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догризаю | догризаємо |
2 особа | догризаєш | догризаєте |
3 особа | догризає | догризають |
МАЙБУТНІЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догризатиму | догризатимемо |
2 особа | догризатимеш | догризатимете |
3 особа | догризатиме | догризатимуть |
МИНУЛИЙ ЧАС | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
Чоловічий рід | догризав | догризали |
Жіночий рід | догризала | |
Середній рід | догризало | |
НАКАЗОВИЙ СПОСІБ | ||
ОДНИНА | МНОЖИНА | |
1 особа | догризаймо | |
2 особа | догризай | догризайте |
ДІЄПРИСЛІВНИК | ||
Теперішній час | догризаючи | |
Минулий час | догризавши |