дедукція
ДЕДУКЦІЯ, ї, ж., лог. Метод дослідження, за яким окреме пізнається на основі знання загального; протилежне індукція.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | дедукція | дедукції |
Родовий | дедукції | дедукцій |
Давальний | дедукції | дедукціям |
Знахідний | дедукцію | дедукції |
Орудний | дедукцією | дедукціями |
Місцевий | на/у дедукції | на/у дедукціях |
Кличний | дедукціє | дедукції |