віск
ВІСК, воску, ч. 1. Пластична маса жовтого або білого кольору, яку виробляють бджоли для стільників. Теплий солодкавий дух воску, що стікав по свічках, підіймав з грудей до горла жалість (Коцюб., II, 1955, 352); Той факт, що бджоли самі виділяють віск для будівництва стільників, тепер загальновідомий (Бджоли, 1955, 54); * Образно. Було видно: не характер в Антоніни Никонівни - віск. З неї хоч свічки ліпи (Збан., Малин. дзвін, 1958, 175); * У порівн. Нимидора лежала жовта, як віск (Н.-Лев., II, 1956, 248).
@ Виливати з воску [талан] долю, заст. див. виливати.
2. Якісно близька до бджолиного воску маса мінерального або рослинного походження. У копальнях земного воску бачив Яким чималі дива... (Ков., Світ.., 1960, 27); На поверхні листків багатьох рослин спостерігається утворення тонкого шару воску, який виділяється клітинами епідермісу (Практ. з анат. рослин, 1955, 70).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | віск | воски |
Родовий | воску | восків |
Давальний | воскові, воску | воскам |
Знахідний | віск | воски |
Орудний | воском | восками |
Місцевий | на/у воску | на/у восках |
Кличний | воску | воски |
воска
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | воска | воски |
Родовий | воски | восок |
Давальний | восці | воскам |
Знахідний | воску | воски |
Орудний | воскою | восками |
Місцевий | на/у восці | на/у восках |
Кличний | воско | воски |