воскобійний
ВОСКОБІЙНИЙ, а, е. Стос. до воскобою. Воскобійні клинки.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | воскобійний | воскобійна | воскобійне | воскобійні |
Родовий | воскобійного | воскобійної | воскобійного | воскобійних |
Давальний | воскобійному | воскобійній | воскобійному | воскобійним |
Знахідний | воскобійний, воскобійного | воскобійну | воскобійне | воскобійні, воскобійних |
Орудний | воскобійним | воскобійною | воскобійним | воскобійними |
Місцевий | на/у воскобійному, воскобійнім | на/у воскобійній | на/у воскобійному, воскобійнім | на/у воскобійних |
воскобійня
ВОСКОБІЙНЯ, і, ж. Приміщення або підприємство, де добувають віск із вощини. Одночасно магнати і шляхта розширяли у своїх маєтках.. гути.., воскобійні, виробництво смольчуги, клепки та ін. (Іст. УРСР, І, 1953, 181).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | воскобійня | воскобійні |
Родовий | воскобійні | воскобоєнь |
Давальний | воскобійні | воскобійням |
Знахідний | воскобійню | воскобійні |
Орудний | воскобійнею | воскобійнями |
Місцевий | на/у воскобійні | на/у воскобійнях |
Кличний | воскобійне | воскобійні |