аскетизм
АСКЕТИЗМ, у, ч. 1. Релігійно-етичне вчення, що полягає в проповіді зречення радощів життя, відлюдництва і "умертвіння плоті" для досягнення моральної досконалості. Йому абсолютно чужі релігійний аскетизм чи яке-небудь інше спотворене розуміння громадянського обов'язку (Вісник АН, 5, 1949, 37).
2. перен. Надзвичайна здержливість, відмовлення від життєвих благ. Батько оповідав сю притчу жартом. Аскетизм, що лежить у її основі, був зовсім чужий його вдачі (Фр., IV, 1950, 195); І. Кочерга у деяких п'єсах наділяє героїв рисами невиправданого аскетизму й самозречення, невластивими радянській людині (Укр. рад. драм.., 1957, 67).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | аскетизм | аскетизми |
Родовий | аскетизму | аскетизмів |
Давальний | аскетизмові, аскетизму | аскетизмам |
Знахідний | аскетизм | аскетизми |
Орудний | аскетизмом | аскетизмами |
Місцевий | на/у аскетизмі | на/у аскетизмах |
Кличний | аскетизме | аскетизми |