якути
ЯКУТИ, ів, мн. (одн. якут, а, ч.; якутка, и, ж). Народ, що становить основне населення Якутської АРСР; представники цього народу. Зверни, голубко моя, увагу на завтрашню мою замітку про калмиків та якутів (Коцюб., III, 1956, 170); Корінні народи Сибіру - якути, буряти та інші, які жили тут з давніх-давен,- багато запозичили від росіян: ознайомилися з землеробством і різними ремеслами, яких до приходу сюди росіян не знали, (Фіз. геогр.., 6, 1957, 100).
якут
ЯКУТ див. якути.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | якут | якути |
Родовий | якута | якутів |
Давальний | якутові, якуту | якутам |
Знахідний | якута | якутів |
Орудний | якутом | якутами |
Місцевий | на/у якуті, якутові | на/у якутах |
Кличний | якуте | якути |