телефоністка
ТЕЛЕФОНІСТКА, и, ж. Жін. до телефоніст. Соломія працювала телефоністкою на новоселицькій пошті (Кучер, Трудна любов, 1960, 134); Сидорчук скоса зиркнув на телефоністку, яка клопоталася в кутку біля апаратів (Ю. Бедзик, Полки.., 1959, 158).
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | телефоністка | телефоністки |
Родовий | телефоністки | телефоністок |
Давальний | телефоністці | телефоністкам |
Знахідний | телефоністку | телефоністок |
Орудний | телефоністкою | телефоністками |
Місцевий | на/у телефоністці | на/у телефоністках |
Кличний | телефоністко | телефоністки |