старанний
СТАРАННИЙ, а, е. Який дбайливо, ретельно, щиро виконує що-небудь, ставиться до чогось; дбайливий, ретельний. Уважний і старанний учень Побачив те, що іншим не під силу (Гірник, Стартують.., 1963, 10); Слава про Данила пройшла далеко, що він до письма старанний (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 416); В вечірню школу йде Оксана, - Вона кінча десятий клас. В роботі щира і старанна, Проста дівчина - без прикрас (Забашта, Нові береги, 1950, 92); // Який виконується, здійснюється дбайливо, ретельно. Видання мені сподобалося:.. дешево і старанна коректа (Коцюб., III, 1956, 126); Старанна праця, що забезпечила високі врожаї, дала нам змогу перевиконати план продажу зерна державі (Хлібороб Укр., 1, 1968, 6); Систематичний і старанний технічний догляд, дбайливе ставлення до машин і правильна їх експлуатація - основа безперебійної і тривалої їх роботи (Рад. Укр., 20.I 1954, 2); // Який виражає дбайливість, ретельність, свідчить про них. Старанний почерк; Старанний вигляд.
ВІДМІНОК | ЧОЛ. РІД | ЖІН. РІД | СЕР. РІД | МНОЖИНА |
---|---|---|---|---|
Називний | старанний | старанна | старанне | старанні |
Родовий | старанного | старанної | старанного | старанних |
Давальний | старанному | старанній | старанному | старанним |
Знахідний | старанний, старанного | старанну | старанне | старанні, старанних |
Орудний | старанним | старанною | старанним | старанними |
Місцевий | на/у старанному, стараннім | на/у старанній | на/у старанному, стараннім | на/у старанних |