річка
РІЧКА, и, ж. Те саме що ріка. Улітку, саме серед дня, Пустуючи, дурне Ягня Само забилося до річки - Напитися водички (Гл., Вибр., 1951, 39); По цім боці Дунаю, де розкинулось місто Рені, над самою річкою сиділо двоє людей (Коцюб., І, 1955, 137); А життя йде, сміється, плаче, розливається тисячами річок (Еллан, II, 1958, 62); Твоєї гордої принади Не змалювати й не забуть, До тебе в лоно, Ленінграде, Річки історії течуть (Рильський, III, 1961, 225); [Річард:] Ні, мрія не завжди бавить. Часом то за мрію річки криваві люди проливають (Л. Укр., III, 1952, 93); Мало слів, а горя річка (Укр.. присл.., 1955, 33); Піт уже річками котився по червоних, міцних обличчях новаків (Гончар, III, 1959, 327); * У порівн. Старий пан сидів нерухомо, а сльози лилися з очей, мов дві річки (Фр., III, 1950, 293).
@ Краплина в річці див. краплина; Крапля в річці див. крапля; Литися річкою (річками) див. литися; Политися річкою див. поливатися.
ВІДМІНОК | ОДНИНА | МНОЖИНА |
---|---|---|
Називний | річка | річки |
Родовий | річки | річок |
Давальний | річці | річкам |
Знахідний | річку | річки |
Орудний | річкою | річками |
Місцевий | на/у річці | на/у річках |
Кличний | річко | річки |